Ска Келлер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ска Келлер
нім. Ska Keller
ПрізвиськоSka Keller
Народилася22 листопада 1981(1981-11-22)[1] (42 роки)
Губен, Шпре-Найсе, Бранденбург, Німеччина[2]
Країна Німеччина
 НДР
Діяльністьполітична діячка, захисниця довкілля
Alma materВільний університет Берліна
Знання мовнімецька
ПосадаДепутат Європейського парламенту[3][4], Депутат Європейського парламенту[4] і Депутат Європейського парламенту[4]
ПартіяСоюз 90/Зелені
У шлюбі зMarkus Draked
IMDbID 7363799
Сайтskakeller.de

Ска Келлер (Франциска Марія Келлер нім. Franziska Maria Keller; нар. 22 листопада 1981, Губен, НДР) — німецька політична діячка. Член партії Союз 90/Зелені. Депутат Європейського парламенту з 2009 року (Європейська партія зелених).

Кандидатка на посаду президента Європейської комісії від зелених на виборах 2014 року.

Освіта

[ред. | ред. код]

Ска Келлер народилася у 1981 році у Губені у землі Брандербург. Батько працював лікарем. Ска виросла у прикордонному регіоні та, будучи підлітком, брала участь у антифашистському русі проти правих екстремістів у місті.

Келлер вивчала ісламознавство, тюркологію та юдаїстику у Вільному університеті Берліна та у приватному університеті в Стамбулі, закінчивши магістерське навчання у 2010 році.[5] Келлер одружена з фінським шведом Маркусом Драке, з яким вона проживає у Брюсселі.[6]

Келлер вільно розмовляє німецькою, англійською, французькою, іспанською та турецькою мовами.[7]

Політична кар'єра

[ред. | ред. код]

Політична діяльність у Партії зелених у Бранденбурзі

[ред. | ред. код]

З 2001 року Келлер була членкинею Зеленої молоді[en], а з 2002 по 2004 роки також у федеральній раді правління Зеленої молоді.[8] З 2005 по 2007 роки — доповідачка Федерації молодих європейських зелених[en].[8]

У 2002 році Келлер вступила в партію Союз 90/Зелені та була членкинею ради правління у земельному відділенні партії у Брандербурзі. З 2005 по 2009 роки Келлер очолювала партію у окрузі Шпре-Найсе. У листопаді 2007 року Келлер була обрана разом з Акселем Фоґелем рівноправними доповідачами Партії зелених Бранденбурга. До 2009 року вона очолювала земельне відділення партії зелених в Бранденбурзі.[8] Займаючи цю посаду, Келлер особливо брала участь в загальнодержавному референдумі проти нових вугільних шахт у Бранденбурзі, який був спільно організований партією зелених та асоціаціями з захисту навколишнього середовища.

Вибори в Європейський парламент у 2009 році

[ред. | ред. код]

У 2009 році Келлер вперше була обрана в Європейський парламент.[6][9] політична діячка вступила у фракцію Зелені — Європейський вільний альянс, де вона була членкинею Комітету розвитку (2009–2012) та Комітету з міжнародної торгівлі (2012–2014). Крім того, Келлер була заступницею члена Комітету з громадяниських прав, юстиції та внутрішніх справ (2009–2014).[10]

Розвиток політичної кар'єри в Європейському парламенті

[ред. | ред. код]

На європейських виборах 2014 року Європейська партія зелених вперше визначила своїх головних кандидатів за допомогою відкритого загальноєвропейського голосування в інтернеті, в якому взяли участь майже 23 тисячі людей. Келлер отримала перемогу у голосуванні разом з французькими членом партії зелених Жозе Бове.[6][11][12]

У федеральному списку партії Союз 90/Зелені на європейські вибори Келлер була номінована лише на третє місце. Головною кандидаткою була Ребекка Гармс, яка поступалась Келлер у загальноєвропейському голосуванні в інтернеті. Пройшовши у Європейський парламент на виборах 2014 року, Келлер була членкинею Комітету з міжнародної торгівлі (2014—2017) та заступницею члена Комітету з питань громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ (2014—2019). На початку парламентського періоду члени фракції Зелені — Європейський вільний альянс обрали Келлер заступницею голови фракції. У грудні 2016 року Келлер отримала від Ребекки Гармс роль голови фракції, яку вона очолює разом з Філіпом Ламбертсом.[13]

На європейські вибори 2019 року Ска Келлер висунула свою кандидатуру в листопаді 2018 року на з'їзді Європейської партії зелених у Берліні. Келлер отримала перевагу в попередньому голосуванні проти бельгійки Петри де Суттер та вела виборчу кампанію разом з голландцем Базом Ейкхаутом.[14] Також у листопаді 2018 року німецька партія Союз 90/Зелені обрала Келлер першою за списком у Європейському виборчому списку.[15] Союз 90/Зелені та європейські зелені в цілому здобули перемогу на виборах, що дало змогу фракції Зелені — Європейський вільний альянс стати четвертою за величиною фракцією у Європейському парламенті.

У зв'язку із значною перемогою партії та зростанням фракції, (а також втратою голосів фракцій Європейської народної партії та соціалістів), Зелені, а разом з ними Ска Келлер, відігравали більшу роль у формуванні Європейського парламенту, ніж раніше. Під час цієї процедури Келлер балотувалася на посаду президента парламенту. Однак, вона не змогла отримати перемогу над італійським соціал-демократом Давидом Сассолі.[16]

Крім функції співголови фракції Зелені — Європейський вільний альянс Келлер також є заступницею члена Комітету з рибальства.[17]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Munzinger Personen
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #1044447184 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. http://www.europarl.europa.eu/meps/en/xml.html?country=DE
  4. а б в Members of the European Parliament, Членове на Европейския парламент, Diputados al Parlamento Europeo, Poslanci Evropského parlamentu, Medlemmer af Europa-Parlamentet, Mitglieder des Europäischen Parlaments, Euroopa Parlamendi liikmed, Βουλευτές του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Députés au Parlement européen, Feisirí Pharlaimint na hEorpa, Zastupnici u Europskom parlamentu, Deputati al Parlamento europeo, Eiropas Parlamenta deputāti, Europos Parlamento nariai, Az Európai Parlament képviselői, Il-Membri tal-Parlament Ewropew, Leden van het Europees Parlement, Posłowie do Parlamentu Europejskiego, Deputados ao Parlamento Europeu, Deputații în Parlamentul European, Poslanci Európskeho parlamentu, Poslanci Evropskega parlamenta, Euroopan parlamentin jäsenet, Europaparlamentets ledamöter
  5. Über Ska Keller. Ska Keller, MdEP (нім.). Процитовано 22 липня 2019.
  6. а б в Kade, Claudia (29 січня 2014). Ska Keller: Ex-Punkerin führt Grüne in EU-Wahl (нім.). Процитовано 22 липня 2019.
  7. Caspari, Lisa (1 лютого 2014). Grüne Ska Keller: Jung, freundlich, gefährlich. Die Zeit (de-DE) . ISSN 0044-2070. Процитовано 22 липня 2019.
  8. а б в Lebenslauf | Ska KELLER | Abgeordnete | Europäisches Parlament. www.europarl.europa.eu (нім.). Процитовано 24 липня 2019.
  9. Tauber, Andre (25 січня 2017). Karriere in Brüssel: „Schick den Opa nach Europa“ gilt nicht mehr. Die Welt (нім.). Процитовано 24 липня 2019.
  10. 7. Wahlperiode | Ska KELLER | Abgeordnete | Europäisches Parlament. www.europarl.europa.eu (нім.). Процитовано 24 липня 2019.
  11. Kade, Claudia (12 листопада 2013). Europaparlament: Grüne stellen Europakandidaten online zur Wahl. Die Welt (нім.). Процитовано 24 липня 2019.
  12. "Green Primary": Ska Keller ist Spitzenkandidatin der Europäischen Grünen. Spiegel Online (нім.). 29 січня 2014. Процитовано 24 липня 2019.
  13. 8. Wahlperiode | Ska KELLER | Abgeordnete | Europäisches Parlament. www.europarl.europa.eu (нім.). Процитовано 24 липня 2019.
  14. European Greens - Let's act. Together!. vote.europeangreens.eu (англ.). Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 24 липня 2019.
  15. Europa-Wahl im Mai: Ska Keller ist Spitzenkandidatin der europäischen Grünen. Spiegel Online (нім.). 24 листопада 2018. Процитовано 24 липня 2019.
  16. David Sassoli elected President of the European Parliament | News | European Parliament. www.europarl.europa.eu (англ.). 7 березня 2019. Процитовано 24 липня 2019.
  17. 9. Wahlperiode | Ska KELLER | Abgeordnete | Europäisches Parlament. www.europarl.europa.eu (нім.). Процитовано 24 липня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]